Жила собі була стара соснова дошка. Її заливало дощами, задувало вітрами, засипало снігом, іржавіли всередині її криві цвяхи, підточували її потихеньку маленькі, але працелюбні жучки…
Дошка була частиною старого сараю, який новим хазяїнам тільки заважав. Глобальне перепланування ділянки призвело до різкого повороту на життєвому шляху дошки: сарай розібрали. Разом зі своїми сусідками вона була навантажена на самоскид та доставлена на наше подвір’я, щоб згоріти взимку у вогні дров’яного котла.
Але дошці пощастило: вона мені сподобалася. Я не віддала її в котел, сказала: сама її попалю. І запхала у багаття. Дошка рівномірно обвуглилася та почорніла. Я взяла щіточку і всі чорні вуглики зчистила, а потім іще й помила. Оновлена дошка засяяла у всій красі: м’які звивини річних кілець, акуратні кружечки сучків, примхливі завитки ходів жучків-шашелів… Так стара, сіра від часу дошка приготувалася стати картинкою, граючи роль полотна та рами одночасно.
Далі справа за малим. ПВА як ґрунтовка, пензлики, акрилові фарби та я. Розквітлі на дошці тюльпани, конвалії та кульбабки. Посипалися пелюстки сакури, присіло на квітку сонечко, прилетів метелик…
Потім прийшла я з фотоапаратом, і тепер дошка красується на цій сторінці. А починала свій шлях зі старого сараю.
Шлях дошки не закінчений – тепер вона готується прикрасити собою стіну вашого дому.
Если вы находитесь в Симферополе:
- в Центральном музее Тавриды (витрина возле кассы)
В Феодосии мои работы продаются:
- в галерее “ОFFcетка на Земской” (сумочки с пейзажами, кошельки-ключницы, сумочки фигурные, магниты, роспись на дереве)
- в магазине турснаряжения “Привал” (сумочки с пейзажами)
- в Музее рыбы и рыболовства, проспект Айвазовского 45, Дом культуры “Чайка”(сумочки фигурные, кошельки-ключницы)